сніговику!
Скажи нам:
а навіщо
тобі дали
мітлу таку,
яка
за тебе вища?
- Я нишком-тишком
уночі
сніг підмету
з дороги,
щоб діти,
в школу ідучи,
не замочили
ноги.
- Сніговику,
сніговику!
Скажи-но:
а навіщо
на голові твоїй
стирчить
відрище-здоровище?
- А щоб тоді,
як місто спить,
малечі
ковзанки залить
чи в заметіль
кудлату
синиць
туди
сховати:
нехай собі
сидять
під ним,
неначе це -
пташиний дім.
- Ну, я твоя
морквина-ніс
навіщо -
розкажи-но?
- Якби колись
пішов я
в ліс,
то я б
зайцям її
одніс,
бо це -
для них
морквина.
- Сніговику,
сніговику!
Ще трохи
нас послухай:
навіщо в тебе
рот такий -
од вуха
і до вуха?
- Ну, це
відомо
кожному:
без посмішки
не можу я!
Анатолій Костецький
Немає коментарів:
Дописати коментар