Лісовенко
Ольга Олександрівна
Посада: бібліотекар, вчитель художньої культури та мистецтва
ЗШ І-ІІІ ст. №16 м. Павлограда
Дата народження: 26 червня 1979 року
Освіта : вища, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна
Спеціальність: філолог, викладач української мови та літератури
Додаткова освіта: тренінг Веб 2.0 для вчителів м. Павлограда
Стаж роботи: бібліотекар – 1,5 року, викладач – 12 років
Творче кредо: Серце віддаю дітям
Те, що мене надихає: любов до обраної професії, захоплені очі дітей, допитливі читачі
Легенда про бібліотекаря
Було у батька три сини. Перед смертю він подарував кожному по книзі і звелів розпорядитися подарунком як хто захоче і, розпорядившись ним, посадити на могилі батька по жолудю.
Поховали батька. Як він сказав, так і зробили. Старший син продав свою книгу і купив щось потрібне для господарства. Середній поставив на видне місце, як пам'ять про батька. А молодший взяв свою книгу і пішов до людей. Куди б він не заходив, в кожній хаті давав почитати батькову книгу або читав і розповідав сам. І люди були дуже вдячні юнакові, годували його, давали притулок на ніч. А коли бували у його селі, то обов’язково відвідували могилу його батька і дякували за хорошого сина, який за допомогою розумної книги подарував їм багато гарних думок і зробив добрішими їхні серця.
Пройшов час. Жолудь старшого сина згнив і пропав, середнього сина – дав кволий росток, який пожовтів і засох. А з жолудя молодшого сина почав рости молодий дубок, який перегнав берізки і сосни, пішов угору, розкинув назустріч небу і хмарам свої могутні гілки.
Багато весен і зим сплило по річці часу. Люди забули імена синів того батька. Але мудре насіння знань з мудрої батьківської книги дало міцні ростки. Ті знання передавалися з покоління в покоління, збагачувалися новими. Давно змінилося одне покоління іншим і тільки вічнозеленим залишається той дуб.
Така легенда - легенда про юнака-бібліотекаря, який приніс людям знання. Його справа стала безсмертною.
Немає коментарів:
Дописати коментар